Введите ваш запрос для начала поиска.

Застосування

Застосування тепловати для стін

При проектуванні нових і реконструкції існуючих будівель, теплоізоляційні матеріали слід розташовувати із зовнішнього боку конструкції, що захищає.

Утеплення стін будинку може бути зовнішнім і внутрішнім. Проте при внутрішньому утепленні стін є низка особливостей, які треба врахувати. При цьому способі утеплення конструкція, що захищає, не акумулює тепло. На стіні усередині будинку може з'являтися грибок, оскільки між теплоізоляційним шаром і внутрішньою стіною виникатиме конденсація, що несприятливо позначається на довговічності і міцності конструкції. Усі перераховані недоліки відсутні при зовнішньому утепленні стін. До того ж зовнішнє утеплення стін забезпечує більший термін служби будинку, так при такому утепленні практично відсутня можливість утворення різних грибків на стінах і несучі стіни будинку, із зовнішнього боку додатково захищені від негативної дії довкілля. Важливий плюс зовнішнього утеплення стін для невеликих будинків - економія внутрішнього житлового простору.

Утеплення стін із зовнішнього боку має ряд переваг :                    

  • використання ефекту акумуляції тепла в несучіх конструкціях будівлі;                                            
  • винесення «точки роси» за межі несучої конструкції;  
  • не зменшується корисний об'єм приміщення                                         

Для утеплення зовнішніх стін рекомендується використовувати способи які приведено нижче.                                                                                 

Багатошарова стіна

Багатошарова стіна (мал.1.1, мал.1.2) виконується при новому будівництві. Вона є одним з самих традиційних способів зведення цегляних стін.

Оскільки в даному випадку ремонтні роботи неможливі, до утеплювача застосовуються спеціальні вимоги. Основними з цих вимог є: стійкість до деформацій і вологостійкість.

У тришаровій системі утеплення стін облаштування повітряного зазору має найбільше значення в порівнянні з іншими системами, оскільки паропроникність зовнішнього шару з облицювальної цегли гірше, ніж паропроникність теплоізоляційного шару.

1 Несуча стіна
2 Тепловата
3 Повітряний прошарок
4 Лицьова цегла
5 Вентиляційні щілини
6 Елемент кріплення

 

 

 

 

 

Мал.1.1 Схема утеплення багатошарової стіни               Мал.1.2. Багатошарова стіна

Вентильований фасад

Найбільш перспективними вважаються навісні вентильовані фасадні системи з повітряним зазором (мал.2.1, мал.2.2). Ця конструктивна система дозволяє не лише утеплити фасад, але і застосовується просто для облицювання і захисту огороджувальних конструкцій, а також надає архітектурну виразність будівлі. Навісна фасадна система з повітряним зазором називається вентильованим фасадом.

В якості утеплювача у вентильованих фасадах застосовується Тепловата.

Одним з основних критеріїв вибору теплоізоляційних матеріалів для вентильованих систем є щільність матеріалу. Нижня межа щільності мінераловатного утеплювача складає 30-50 кг/м3, а верхня - 70-100 кг/м3. Це не випадкові величини. Практика показала, що це дійсно оптимальна щільність матеріалів і підбирати її необхідно залежно від поверховості будівлі і швидкості руху повітря у вентиляційному зазорі. У малоповерховій будові (1-2 поверхи) допускається застосування легких матеріалів. При збільшенні поверховості росте і щільність використовуваних теплоізоляційних плит. При висоті будівлі більше ніж 10 метрів вже рекомендується застосування плит щільністю більше 70 кг/м3. Такі плити гнучкі і в той же час досить жорсткі, їх можна надійно зафіксувати у вертикальному положенні (вони не сповзають). Досить часто у будівельній практиці використовується двошарова ізоляція, що, в принципі, не може не вітатися, оскільки плитами другого шару теплоізоляції вдається перекрити стики плит першого шару і цим зменшити тепловтрати.

1 Несуча стіна
2 Тепловата
3 Вітрозахист
4 Повітряний прошарок
5 Кронштейн
6 Облицювальна панель
7 Кріпильний кронштейн    

 

 

 

 

   Мал.2.1 Схема утеплення вентильованого фасаду.                              Рис.2.2 Вентильований фасад

 

Утеплювач в даному випадку кріпиться до несучої стіни, дюбелями, або вставляється в кістяк (який кріпиться до стіни). Для такого фасаду краще застосовувати Тепловату (у плитах), з щільністю від 45 до 100 кг/м³. Утеплювач обов'язково захищати зовні вітрозахисною супердифузійною мембраною.

Ширина повітряного прошарку у вентильованому фасаді має бути не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна ширина повітряного прошарку складає 60 мм (за результатами пожежних випробувань).

Фасад зі штукатурним шаром  (утеплення "мокрим" методом)

1 Несуча стіна
2 Клейовий шар
3 Тепловата
4 Армуючая сітка
5 Штукатурний шар
6 Фасадна фарба
7 Дюбель

 

 

 


Рис.3.1 Схема утеплення фасаду "мокрим" методом           Рис.3.2 Утеплення фасаду "мокрим" методом


Разом з іншими способами утеплення в Україні отримали популярність системи зовнішньої теплоізоляції будинків зі штукатуркою, або "мокрі" фасади. (мал.3.1, мал.3.2). Цей спосіб утеплення часто застосовують при реконструкції і капітальному ремонті, заздалегідь обстеживши технічний стан фасаду, що утеплюється. Важливим чинником безпроблемного функціонування такої системи є міцність і надійність основи огороджувальної конструкції, на яку монтується система. Для утеплення застосовується Тепловата, з щільністю не нижче ніж 140 кг/м³).